Фото Оригінального стану мотоцикла так і не вдалось найти, фотографувався весь процес просто так а не для того щоб щось там описувати =( тому знову просрали всі матеріали, тай нехай, головне замовлення не просрали =)

Гугл поміг вийти з положення

Звичайний такий крепкий класік нічим особливим не виділявся ну хіба що КАРДАН! для тих хто не хоче “кохатися” із періодичним змазуванням цепу це ідеальний варіант.

Власнику цей архаїчний вигляд явно не подобався, у ньому були відсутні рубані форми і взагалі він такий весь з 90-х років фуфуфу таким мотоциком бути.

Почалось все з сідушки від дукаті.

Від якого саме дуки і скільки дали історія замовчує , уявим що власнику вона на голову впала разом з чемоданом набитим доларами прямо з небес.

далі до комплекту докупилась характерна ямаховська фара, повороти і задній стоп.

Привезли той байк і одразу пустили під ніж.

Ну а далі підгонка нової рами під сідушку

Не забуваємо і за те що все те що в хонди стояло традиційно збоку (реле акумулятори і інше навісне) потрібно було пристроїти так щоб воно не виступало і не портило вигляду, і навіть надйно трималось.

Підганяємо розташування майбутнього номерного знаку і стоп сигналу

Ще варто було згадати декілька нюансів по підгонці розположення самого стопсигналу перероблялось то діло декілька раз =(

Усе основна зварна робота закінчена. Розбираємо мот, віддаємо раму на піскоструйку.

Стадія фарбування

Раму було вирішено малювати в чорний колір з матованим лаком бак в темно зелений мат. як на мене дуже непрактичне рішення.

трохи відрізаної або доштукованої електропроводки

на байку закінчений весь фронт робіт який вимагався

Решту пластикових елементів власник вирішив надрукувати на принтері

А ще був нюанс веселий із замком сидіння. Він тут замінений електроприводом щоб не мішав дизайнерському замислу.